На країни ЄС припадало 57,8% українського експорту та 46,7% імпорту
Аналітики зазначають, що зовнішня торгівля України збільшилася за обсягом, але стала ще більш імпортозалежною
У 2025 році товарообіг України становив $125,1 млрд, що на $12,8 млрд більше, ніж у 2024 році. Зростання було сформоване не експортом, а імпортом: вивезення товарів скоротилося до $40,3 млрд, тоді як ввезення зросло до $84,8 млрд. У результаті торговельний дефіцит розширився до $44,4 млрд. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на дослідження YouControl.
Експорт України
Базою українського експорту залишився аграрний сектор. За підсумками 2024 року продовольчі товари дали $24,6 млрд експорту, а у 2025 році – $22,5 млрд. Частка цієї групи в експорті товарів знизилася з 59,2% до 55,8%, але саме вона продовжує бути головним джерелом валютної виручки. Це означає, що агроекспорт лишається системоутворюючим для всього зовнішньоторговельного балансу.
За даними Державної митної служби України найбільшими експортними позиціями були соняшникова олія – $5,22 млрд, кукурудза – $3,90 млрд, пшениця – $2,99 млрд, соєві боби – $1,33 млрд і м’ясо птиці – $1,09 млрд. На рівні окремих ринків збуту структура теж доволі концентрована: у 2025 році найбільшими покупцями української пшениці були Єгипет, Алжир та Індонезія, кукурудзи – Туреччина, Італія та Іспанія, соняшникової олії – Індія, Іспанія та Нідерланди.
Як повідомляє YouControl, другою великою опорою експорту залишилися метали та вироби з них. У 2024 році ця група принесла $4,4 млрд, у 2025 році – $4,7 млрд. На рівні окремих позицій найбільше виручки дали залізна руда і концентрати – $2,34 млрд (майже 45% вартості поставок припало на Китай, ще 17,2% – на Словаччину, 16% – на Польщу), гарячекатаний плоский прокат – $829 млн, чавун – $760 млн та напівфабрикати зі сталі – $660 млн.
Поза двома найбільшими експортними блоками видно і менш масштабні, але важливі точки стійкості. У 2025 році експорт кабельно-провідникової продукції сягнув $1,41 млрд, експорт товарів групи деревини та паперу – $1,98 млрд, а позитивне сальдо цієї групи – $800 млн. Окремо варто відзначити меблеву групу 9401-9404: її експорт у 2025 році перевищив $939,8 млн.
Імпорт України
Найбільшою групою імпорту були машини, устаткування та транспорт – $34,1 млрд, або 40,2% всього імпорту. Далі йшли продукція хімічної промисловості – $12,6 млрд та паливно-енергетичні товари – $10,5 млрд.
Для порівняння: у 2024 році машини, устаткування і транспорт становили $25,0 млрд, хімічна продукція – $11,7 млрд, паливно-енергетичні товари – $8,9 млрд. Отже, імпортне зростання було сконцентроване саме в критичних для функціонування країни сегментах.
У 2025 році Україна імпортувала нафти й нафтопродуктів на $6,62 млрд, легкових автомобілів – на $6,15 млрд, дозованих лікарських засобів – на $2,05 млрд, нафтових газів – на $1,92 млрд, безпілотних літальних апаратів – на $1,70 млрд, електрогенераторних установок – на $1,69 млрд, телекомунікаційного обладнання – на $1,63 млрд, електричних акумуляторів – на $1,48 млрд, трансформаторів – на $1,12 млрд і кам’яного вугілля – на $1,01 млрд. Така структура показує, що імпорт у 2025 році був водночас і енергетичним, і технологічним, і оборонним, і медичним.
Географія торгівлі
На країни ЄС припадало 57,8% українського експорту та 46,7% імпорту. У вартісному вимірі товарообіг з ЄС у 2025 році становив $62,9 млрд: експорт – $23,3 млрд, імпорт – $39,6 млрд. Це означає, що європейський напрям одночасно є для України найбільшим ринком збуту і найбільшим каналом закупівель.
На рівні окремих країн картина 2025 року теж доволі чітка. Найбільшим джерелом імпорту був Китай – $19,2 млрд, далі Польща – $7,9 млрд і Німеччина – $6,6 млрд. Найбільшими ринками збуту для українських товарів були Польща – $5 млрд, Туреччина – $2,7 млрд і Німеччина – $2,4 млрд. Для порівняння, у 2024 році Україна найбільше імпортувала також із Китаю ($14,4 млрд), Польщі ($7 млрд) і Німеччини ($5,4 млрд), а в експорті після Польщі лідирували Іспанія ($2,9 млрд) і Німеччина ($2,8 млрд). Тобто за рік Китай ще сильніше наростив роль постачальника, а в експортній географії вагу посилила Туреччина.
Поза ЄС саме Туреччина, Китай, Єгипет, США та Індія формують найпомітнішу частину зовнішньої географії. На Туреччину припадало 6,8% українського експорту, на Китай – 4,5%, на Єгипет – 3,8%, на США – 2,6%, на Індію – 2,1%. В імпорті після ЄС лідирував Китай із часткою 22,7%, далі Туреччина – 7,3%, США – 5,5% та Індія – 2,1%. Це і є нова карта української торгівлі: ЄС – головний блок збуту й постачання, Китай – ключовий зовнішній виробничий склад, Туреччина – важливий двосторонній партнер між Європою та Чорним морем.
ㅤ
