Перекази з картку на картку: найбільші банки домовилися про нові обмеження
Найбільші банки України, що обслуговують фізосіб, підписали меморандум щодо забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг. Спочатку підписи під документом поставили представники чотирьох фінустанов (Ощадбанк, Приватбанк, «Райффайзен Банк» та «Універсал Банк» (бренд «Монобанк»)), згодом до них додалися ще декілька («ОТП Банк», «Правекс Банк», ПУМБ і «Таскомбанк»).
Меморандум лишається відкритим до підписання, тож Нацбанк очікує, що до ініціативи доєднаються й інші банки, інакше всі ці рухи матимуть обмежений ефект. Є підозра, що просто так очікувати регулятор не буде, а активно спонукатиме учасників ринку прийняти загальні правила гри.
Представники найбільших банків підписали у Нацбанку меморандум, який робить жорсткішим правила на ринку платежів Як запланували банкіри, нові обмеження на популярні вихідні перекази з картки на картку без документального підтвердження доходів становитимуть:
- Для клієнтів із «середнім» і «низьким» рівнем ризику: з 1 лютого 2025 року – до 150 тис. грн на місяць, з 1 червня 2025 року – до 100 тис. грн на місяць.
- Для клієнтів із «високим» рівнем ризику – до 50 тис. грн на місяць.
Ліміти не поширюватимуться на клієнтів із підтвердженими джерелами доходів та волонтерів.
Формально Нацбанк тут ніби ні до чого, окрім того, що подія відбулася в його стінах. Резонансний меморандум подається як ініціатива самого банківського сектору, спрямована на зменшення «тіні» в економіці та протидію терористичній і диверсійній діяльності Росії, що фінансується через використання так званих «дропів» чи «грошових мулів». Цим терміном називають банківських клієнтів, які за певну плату здають свої картки в оренду для проведення сумнівних операцій. Проблема неабияка гостра – регулятор оцінює збиток для бюджету країни від таких оборудок у мільярд гривень щомісяця.
Суть схеми з «дропами»
Шахраї купують у громадян персональні дані і відкривають на їхнє ім’я банківські картки, через які проводять тисячі транзакцій. Такі операції зазвичай не перевищують 400 тис. грн та не потрапляють під фінансовий моніторинг. Аномальне зростання обсягів P2P-переказів (person-to-person – найпростіша технологія переказу коштів онлайн між двома особами), а також зростання кількості карток, з яких здійснювалися такі перекази, та середні суми переказу в окремих банків-емітентів регулятор почав фіксувати з осені 2023 року.
Такі схеми активно використовуються для виплати зарплат «у конвертах», виведення коштів за кордон, для існування підпільного грального бізнесу, торгівлі наркотиками тощо.
Ідея закрутити гайки в цій сфері народилася у Нацбанку ще в травні – починалося все з планів обмежити вихідні перекази сумою в 100 тис. грн та встановити ліміт на переказ з картки на картку до 30 операцій на місяць. Як розповідав тоді голова НБУ Андрій Пишний, такі обмеження безпосередньо зачепили би не більше 5% українців, але при цьому мали б помітний позитивний ефект для економіки.
Проте такі плани з самого початку були сприйняті багатьма як чергова спроба залізти в кишені українців, і Пишний навіть зізнавався, що не очікував такого негативного резонансу.
Після бурхливих обговорень регулятор дещо здав назад – обмеження кількості операцій прибрали, а максимальну планку переказів збільшили зі 100 до 150 тис. грн. Також Нацбанк відхрестився від планів встановити додаткові обмеження, що стосувалися лімітів в залежності від суми доходів клієнтів. Особливо попрацювати довелося з волонтерським середовищем, яке побачило небезпеку, що нові правила серйозно ускладнять його діяльність. Нацбанк випустив окрему постанову, яка мала вивести з-під дії обмежень надавачів платіжних послуг за умови, що вони відповідатимуть хоча б двом критеріям приналежності до волонтерів з п’яти.
Також обмеження не мали стосуватися тих клієнтів, які могли аргументувати банкам свої статки: для підвищення ліміту достатньо було показати декларацію, а ФОПам – довідку про доходи.
Голова Нацбанку Андрій Пишний давно фонтанує ідеями, як навести порядок у сфері грошових переказів. Тепер це роблять руками самих банків
Ліміт у 150 тис. грн на місяць на вихідні перекази фізосіб «з карти на карту» почав діяти з 1 жовтня. Причому обмеження планувалося зробити тимчасовими – лише на пів року, доки банки не посилять власні системи фінансового моніторингу. І надалі вже самі фінустанови мали застосовувати обмеження згідно з підтвердженим рівнем доходів клієнтів. Але пів року ще не минули, а вже вирішено рухатися у бік ще більшого затискання прихильників карткових переказів. Ба більше – з червня контроль за ними стане ще жорсткішим.
Що ж зміниться зараз?
З 1 лютого максимальна сума переказів для клієнтів без документально підтвердженого доходу не змінюється – 150 тис. на місяць, але додаються нюанси. Так, раніше обмеження не стосувалися операцій із застосуванням IBAN (міжнародного номеру банківського рахунку, що складається з 29 символів). Тепер цю лазівку буде прикрито – вони підпадатимуть під загальну планку. Логіку Нацбанку зрозуміти можна: після жовтневих змін було зафіксовано суттєве перетікання розрахунків з p2p-переказів саме на перекази за реквізитами IBAN.
Ліміти не включатимуть операції з переказу коштів між двома рахунками, які клієнт відкрив в одному банку. Але при цьому він не може мати більше трьох рахунків в одному банку та одній валюті, якщо його джерела доходів не підтверджені. Остання норма не розповсюджується на депозитні та кредитні рахунки, а також рахунки, відкриті в межах державних програм (того ж нашумілого «Національного кешбеку», для отримання нарахувань по якому відкривається окрема віртуальна карта).
Ліміти не будуть застосовувати до клієнтів з підтвердженими джерелами доходів: зокрема, зарплатних клієнтів, волонтерів та, як розпливчасто сказано в меморандумі, «інших клієнтів з підтвердженими доходами».
Якщо у клієнта є документальне підтвердження доходів вище встановленого ліміту, банки мають здійснювати перекази в межах підтвердженого доходу. Про надання документального підтвердження доходів варто подбати завчасно – під час встановлення ділових відносин або планування здійснення переказів. Також клієнт, який може довести походження коштів, може звернутися до банку із запитом для підвищення встановленого ліміту.
Меморандум також встановлює підходи до обміну банківською інформацією – без нього сама ідея обмежень втратить сенс. Банки, що підписали документ, наголошують на необхідності надання їм доступу до порталу «Дія», аби отримати можливість довідатися про дохід клієнта, судові справи та іншу інформацію щодо нього. Також для спрощення життя фінустановам обговорюється створення централізованого реєстру сумнівних клієнтів (куди занесуть тих же «дропів»).
У меморандумі прописано, що банки будуть нести «нічну варту»: з 24 до 6 години моніторинг платіжних операцій буде особливо прискіпливим для виявлення випадків нехарактерної фінансової поведінки та протидії шахрайським схемам, викраденню коштів через засоби соціальної інженерії (злочинного вивідування конфіденційних даних) та недопущення участі клієнтів у «дропівських» схемах.
Окрема тема – клієнти «високого» рівня ризику. Для них обмеження переказів на місяць становитиме 50 тис. грн. До «високоризикових» само собою відносяться особи, що пов’язані з країною-агресором або ходять під санкціями. Але не тільки. Згідно з директивами Нацбанку, це стосується і клієнтів, які можуть бути пов’язані з компаніями-оболонками (юрособами-нерезидентами, які не здійснюють фактичної господарської діяльності в країні реєстрації або структура власності яких не дозволяє встановити реальних кінцевих власників); тих, хто здійснює діяльність у сфері віртуальних активів (криптовалюти, токени); можуть мати причетність до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму. Також в НБУ радять детальніше придивлятися до клієнтів, які здійснюють фінансові операції з резидентами країн, що порушують вимоги FATF (Міжурядова організація з боротьби з відмиванням коштів).
Статус «високого ризику» мають лише близько 1% банківських клієнтів.
Що чекає на ФОПів
Боротьба з ФОПами, які плодять великі компанії задля оптимізації податків, виходить на новий рівень. Тепер ці схеми перевірятимуть ще прискіпливіше та запровадять нові індикатори ризику.
Ще в листопаді Нацбанк надав банкам та небанківським фінустановам рекомендації, як вираховувати податкових ухилянтів, що ховаються за караванами ФОПів. Зокрема, особливу увагу слід звертати на спільну адресу місцезнаходження та реалізації товарів та послуг юрособи та ФОП, спільних власників та представників, відсутність у ФОПів необхідних ресурсів для ведення діяльності. Банки отримали право без особливих пояснень закривати рахунки ФОПів та передавати інформацію до Держфінмоніторингу, якщо їх не влаштовують пояснення щодо ризикових транзакцій.
З 1 лютого до цих жахів бухгалтерів додадуться нові. Найбільше посилений фінансовий моніторинг торкнеться ФОПів І групи, які зареєстровані менш ніж пів року. Але й фізосіб-підприємців ІІ та ІІІ групи банки візьмуть під ковпак, застосовуючи щодо них ризико-орієнтовний підхід.
Відомі мережі магазинів електроніки є одними з «чемпіонів» з маскування своєї діяльності під купою ФОПів
Окрема новація – приєднання ФОПів до груп пов’язаних компаній з юридичними особами. Таким чином банки хочуть належним чином оцінювати ризики під час обслуговування. Простіше кажучи – виявляти, коли відносно великий бізнес ховається за маскою ФОПів, аби уникати сплати податків.
Так, підозру у банків має викликати, зокрема:
- нульовий залишок на рахунку ФОП на початок та кінець дня,
- різке та нетипове збільшення операцій від різних контрагентів,
- сплата послуг ФОПа, які важко оцінити,
- значний обсяг фіноперацій за рахунками новоствореного ФОП та досягнення ним граничного обсягу доходу на рік за два–три місяці,
- відверте дроблення переказів від або на одного контрагента,
- використання одного платіжного термінала фінустанови кількома суб’єктами господарювання.
І це далеко не всі прапорці, якими обставляються ті суб’єкти господарювання, які мімікрують під ФОПи, за фактом такими не будучи.
«Безліміт» відкладається?
«Укладення меморандуму спрямоване на протидію схемам з ухилення від оподаткування та легалізації доходів отриманих злочинним шляхом, – стверджує голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. – Схеми є різними: від подрібнення на ФОПи до використання р2р-платежів. Банки узгодили між собою заходи, спрямовані на протидію зазначеним оборудкам. І ці заходи не будуть стосуватися людей, у схеми не залучених».
Так само запевняють, що запропоновані зміни не матимуть впливу на більшість пересічних користувачів банківських послуг, і ініціатори меморандуму з Асоціації українських банків та представники банків. «Ми очікуємо, що 9 із 10 клієнтів не відчують змін», – прогнозує член правління Приватбанку з питань корпоративного бізнесу Євген Заіграєв.
Голова НБУ Андрій Пишний запевняє, що банками, які домовилися про нові правила, рухала блага мета зменшити частину тіньової економіки та посилити обороноздатність країни. Пишний також висловив сподівання, що на заміну будь-яким лімітам має прийти дієвий ризик-орієнтований підхід та фінмоніторинг, але водночас те саме він казав, коли попередні більш травоїдні обмеження запроваджувалися лише до квітня. І нові горизонти до червня та далі (хай і запроваджені не руками Нацбанку) свідчать, що щасливе «безлімітне» майбутнє посувається на невизначений термін. Який, скоріше за все, буде подовжений до завершення воєнного стану.
Такі далекосяжні плани вже спричинили хвилю прогнозів, що намагання зарегулювати сферу призведе до пошуку інших засобів обійти нові бар’єри – зокрема, розквіту криптовалют та поверненню валіз з готівкою.
І наостанок: є один важливий момент, який відрізняє ці обмеження від тих, що були раніше встановлені Нацбанком. Вони містяться в меморандумі, виконання якого для його підписантів не є обов’язковим. Гіпотетично будь-хто з них за бажання може проігнорувати положення, прописані в цій декларації про наміри. Втім участь в цій ініціативі регулятора, який фактично благословив ці зміни, викликає сумніви, що хтось ризикне це зробити.
Павло Вуєць, «Главком»
