Фото: pixabay.com
У країнах ЄС вже тривалий час існує фудбанкінг — зобов’язання торгових мереж віддавати людям продукти з майже вичерпаним строком придатності замість утилізації. І нещодавно в медіа з’явилися розмови про те, що такий механізм можуть запустити і в Україні в межах вступу до ЄС. Як це може працювати в українських супермаркетах, з’ясовували журналісти «РБК-Україна».
Згідно з новиими зобов’язаннями, магазини будуть зобов’язані передавати продукти з терміном придатності, що добігає кінця, фудбанкам замість знищення. За передачу їжі — податкові пільги, за викидання придатної їжі — штраф.
Мають бути два типи маркування: «Краще спожити до» — можна передавати, «Вжити до» — заборонено. Момент переходу відповідальності від магазину до фудбанку має бути чітко прописаний у договорі.
Також магазинам доведеться створити окремі зони зберігання, автоматизований облік та залучити додатковий персонал.
Суть ініціативи — скорочення харчових відходів за прикладом країн ЄС. Замість знищення товарів, в яких добігає кінця термін придатності, магазини будуть зобов’язані передавати їх благодійним організаціям, так званим фудбанкам, для роздачі людям, які цього потребують.
— Ініціатива є прогресивною і неминучою в рамках інтеграції до ЄС, проте для торговельних мереж вона не буде простою. Якщо магазин передає продукти на благодійність , він отримує податкові пільги. Зокрема, можливе скасування ПДВ або податку на прибуток із таких операцій. Раніше безоплатна передача товарів юридично вважалася «продажем за нуль гривень» і могла додатково оподатковуватися. Якщо ж магазин викидає їжу, яку можна було безпечно віддати людям , отримає адміністративний штраф, — пояснює у коментарі «РБК-Україна» адвокат, керівник юридичної компанії Prima Leader Group Діна Дрижакова.
Хто відповідатиме, якщо людина отруїться? Це головне юридичне питання, яке доведеться врегулювати. За словами Діни Дрижакової, у договорах між магазинами та благодійними фондами має бути чітко прописаний момент переходу відповідальності.
— Магазин має відповідати за якість та умови зберігання продукту виключно до моменту передачі його представникові фудбанку, — пояснює адвокат.
Щойно товар підписано за актом приймання-передачі, відповідальність за транспортування, зберігання і роздачу переходить до благодійної організації. Якщо цього не зробити, магазин ризикує отримати судові позови від споживачів.
Попри обіцяні пільги магазини зіткнуться з реальними операційними витратами. Потрібні такі нововведення в торгових мережах: окремі зони зберігання для продуктів під роздачу — щоб вони не змішувалися зі звичайним браком; ІT-система має сигналізувати, наприклад, за 48 годин до закінчення терміну, що товар треба перемістити до зони фудбанку; сортування, пакування та оформлення документів забиратимуть робочий час.
Також магазинам доведеться ретельно перевіряти вигляд товарів перед передаванням.
— Пошкоджена упаковка або підгнилі овочі під виглядом благодійності — пряма дорога до скандалу в медіа та соцмережах, — додала юристка.
Першою в Європі подібний закон ухвалила Франція — ще в 2016 році. Тоді супермаркетам заборонили викидати їжу і зобов’язали передавати її на благодійність. За порушення — штраф. У результаті щороку французькі магазини рятують 46 тисяч тонн продуктів.
У США обов’язкового закону немає, але діють податкові пільги за передачу їжі благодійним організаціям. Також поширена практика продажу продуктів із терміном, що спливає, за копійчаними цінами.
У Чехії закон діє з 2018 року, і саме за чеською моделлю Україна планує будувати свою систему.
20 січня премʼєр-міністр Юлія Свириденко дала доручення ДСНС у терміновому порядку розглянути варіанти надання тимчасової підтримки з енергозабезпечення підприємствам, що займаються виробництвом основних продуктів, у разі несподіваних перебоїв з електропостачанням.
Джерело
