Українці знову роблять валютні заначки. Що купувати – долар чи євро?

Українці знову роблять валютні заначки. Що купувати – долар чи євро?

Фото: REUTERS

Нацбанк підбив літню статистику і дійшов висновку: українці знову купують валюти більше, ніж продають. Але, у зв’язку з тим що зростанням зарплат можуть похвалитися не всі, виникає резонне запитання: звідки беруться гроші на купівлю доларів і євро? І чи не спричинить таке пожвавлення на ринку зростання валютного курсу?

Зміна тренду

У серпні учасники валютного ринку активізувалися. Купівля готівкової валюти зросла майже до 1,7 млрд доларів, а продаж – до 1,5 млрд доларів, що є своєрідним рекордом. Таким чином, тренд, який спостерігався з початку літа, змінився, і українці знову почали купувати більше, ніж продавати. Це спричинило помірне ослаблення курсу гривні. Про це йдеться у вересневому Щомісячному макроекономічному та монетарному огляді НБУ.

У вівторок, 12 вересня, середній курс долара на готівковому ринку складав 37,44/38,15 грн. Для порівняння: місяць тому, 11 серпня, середній курс американської валюти становив 37,00/37,60 грн. А от євро трохи просів: якщо 12 вересня його купують по 40,34 грн, а продають по 41,19, то 11 серпня курс становив 40,81/41,61 грн. Втім, порівняно з початком літа євро все ж таки підріс (курс на 2 червня – 39,86/40,58).

На чорному ринку покупці та продавці сходяться на позначках 37,93 грн за долар (було 37,36 грн) та 40,89 грн за євро (місяцем раніше було 41,32 грн за євро).

Що відбувається

Зростання попиту на іноземну валюту в Нацбанку пояснили поверненням сезонного чинника (підвищенням попиту на іноземну валюту восени) та ситуативним зростанням попиту на готівкову валюту через анулювання ліцензій одному з найбільших гравців на ринку обміну валюти – ТОВ «Фінод», якому належала мережа з більше 430 пунктів обміну валюти. Рішення про анулювання ліцензій ТОВ «Фінод» було ухвалено 21 серпня, а підставою було названо той факт, що компанія не усунула виявлені порушення у своїй діяльності у встановлений термін, точніша інформація не повідомлялася.

Про сезонність говорять і опитані експерти.

– Сьогодні населення та бізнес живуть у девальваційних очікуваннях, – зазначив у розмові з KP.UA керівник аналітичного відділу Міжнародної Академії Біржової Торгівлі Андрій Шевчишин. — Імовірність перегляду фіксованого курсу стимулює покупців валюти. З іншого боку, настав активний осінній період, коли зростає імпорт. Якщо знову будуть удари по енергетиці, знову виникне потреба в енергетичному обладнанні. Тобто матимемо зниження експорту та зростання імпорту на тлі припинення роботи підприємств.

Із початком осені завжди зростає попит на валюту, погоджується президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. Адже зараз саме час завозити імпортні товари, щоби встигнути продати до Нового року.

— Це класика: завозиш товари восени та продаєш. Перед Новим роком найбільше покупців можна заробити чи не на весь рік. Тому потрібно більше валюти, щоб купити більше імпорту, — пояснив експерт свою думку. – І це ще один доказ того, що економіка взагалі та бізнес зокрема пристосовуються до війни. Адже фактично ми спостерігаємо ті ж довоєнні тенденції попиту та пропозиції на товарному ринку.

Аналітик Данило Монін припускає, що активізація покупців пов’язана з тим, що багато людей усвідомлюють неминучість девальвації в майбутньому, особливо з урахуванням проблем із «зерновим коридором». Та й курс сприяє покупці – якщо є трохи «зайвих» грошей, то чому б не купити.

Втім, такі зайві гроші є далеко не у всіх. Хтось купує валюту, наприклад, завдяки тому, що вимушено відмовляється від відпустки, а комусь і відмовлятися нема від чого. Аналітик Аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ зазначає, що різкого стрибка купівлі валюти все ж таки немає, тож про зростання доходів українців говорити не доводиться.

— Так, баланс змінився у бік покупки, але для осені це все-таки більш-менш характерна риса, хоча війна і згладила сезонність, — каже експерт. – Також працює чинник зарплат військових. Вони хочуть зберегти свої гроші від інфляції та знецінення, і вибір тут небагатий. Можна покласти на гривневий банківський депозит, але зрештою дохід не перекриє інфляцію. Можна вкластися в облігації ОВДП, але багато хто боїться це робити, оскільки незрозуміло, що буде з держборгом після війни. Тож залишається такий очевидний та доступний спосіб заощадження коштів, як купівля валюти.

Звичайно, каже Кущ, не можна сказати, що військові на всю свою зарплату купують долари, але частину грошей у валюту вони, безперечно, вкладають.

Ще одна причина – процентні ставки ФРС США, які сьогодні встановлені на високому рівні. У результаті долар зміцнюється не лише по відношенню до євро, а й по відношенню до всіх інших світових валют. І ці світові тенденції, хай і опосередковано, але також впливають на валютний ринок в Україні.

Крім того, продовжує експерт, свою роль відіграє певна провокація з боку Мінфіну та НБУ. Коли у всіх прогнозах озвучується курс 41 грн за долар наступного року, люди бачать: порівняно із сьогоднішніми 37-37,5 – це близько 10% девальвації. Тут уже захочуть купити валюту навіть найбільші оптимісти. У результаті виходить замкнене коло: несприятливі очікування провокують зростання купівлі валюти, що, у свою чергу, призводить до послаблення гривні, погіршення прогнозів та посилення несприятливих очікувань.

Що далі

Економісти, опитані KP.UA, одностайні: на початку осені стабільність гривні повинна зберегтися за умови, що Нацбанк не поспішатиме відходити від фіксованого курсу.

— Фундаментальна зміна курсу повністю залежатиме від НБУ та його рішень, — вважає Андрій Шевчишин. — В основному коливання готівкового долара будуть поблизу позначки 38 грн за долар.

Олександр Охріменко також вважає, що до кінця вересня валютний ринок жодних потрясінь не чекає і курс не перевищить позначку 38 грн за долар. А ось у листопаді, коли потрібно буде більше валюти на закупівлю газу та нафтопродуктів, курс буде вже близько 39 грн за долар.

— Загроза майбутньої девальвації наростає, але все ж таки думаю, що до виборів Нацбанк триматиме офіційний курс на нинішньому рівні 36,57 грн за долар, — зазначив Монін. — Крім того, щоб закрити потреби цьогорічного бюджету, в Україну має заходити фінансова допомога у великих обсягах, тому якщо курс і піде нагору, то зовсім ненабагато. А щойно почнуть надходити гроші – найімовірніше, наприкінці вересня курс стабілізується.

Що купувати?

То що ж зараз має сенс купувати – долари чи євро?

Данило Монін вважає, що сьогодні доцільно віддати перевагу долару.

– Якщо подивитися на динаміку, євро виглядає менш перспективно, – каже Монін. — Частка Європи у світовій економіці з 2008 по 2022 рік скоротилася приблизно з 25% до 16%. Адже у 80-90-х роках ХХ століття вона часом доходила до 35% світового ВВП. Тож євро здає позиції, чого не скажеш про долар.

У той же час Олексій Кущ радить при купівлі валюти скористатися старим добрим правилом і все ж таки диверсифікувати ризики.

— Через диспаритет процентних ставок євро дійсно зараз послабшав, — зазначив експерт. — Можна сказати, що євровалюта сьогодні недооцінена, тоді як долар переоцінений. Наскільки довго буде така ситуація — незрозуміло, і, купуючи зараз євро, можна цілком потрапити на ще більше просідання європейської валюти. Тому купувати євро на 2-3 місяці немає сенсу. Купівля європейської валюти має сенс із прицілом на більш довгостроковий період окупності — пів року та більше.

Джерело

Новости Запорожья