За інформацією: Суспільне Запоріжжя.
Антоніна Мацола. Фото: Суспільне Запоріжжя
Антоніна та Сергій Мацоли — переселенці з П’ятихаток на Запоріжжі. До обласного центру евакуювалися в серпні цього року — через 2 місяці після деокупації села.
Про життя в окупації, евакуацію та як адаптувалися в чужому місті — подружжя розповіло журналістам Суспільного.
"Вже немає села. Його повністю спалили, розбили. Там одні руїни стоять", — згадує про свої рідні П’ятихатки Антоніна Мацола.
село П’ятихатки, Запорізької області. Скриншот з відео каналу Телеграм Головнокомандувача ЗСУ
Жінка каже: майже півтора року жили в окупації без газу, світла та водопостачання. 19 червня цього року Сили оборони України звільнили село і Антоніна допомагала нашим захисникам:
"Я хлопцям допомагала, чим могла: їсти варила, хліб, помідори, огірки, дині, кавуни — все це носила. Принесу каструлю борщу: "Хлопці, нате !" А вони: "Ой, дякуємо!" Ну, що той сухий пайок, це ж не для хлопців, тим паче воїнів".
128 бригада та 2 ОСБ у звільнених П’ятихатках. Скриншот з відео, опублікованого Telegram-каналі Сухопутних військ ЗСУ
Через постійні російські обстріли подружжя було змушене евакуюватися до Запоріжжя. Виїхали в серпні: спочатку Антоніна, а через два тижні — Сергій:
"Тільки ми виїхали на гору — почалися обстріли. Але хлопець молодець, він вивіз мене. Мене привезли до Степногірська, я там переночувала, і потім мене привезли в Запоріжжя".
село П’ятихатки, Запорізької області. Скриншот з відео каналу Телеграм Головнокомандувача ЗСУ
Антоніна згадує: коли приїхала до Запоріжжя, військові, яким вона готувала, їй дзвонили:
"Кажуть: "Тьотю Тоню, так погано, що вас немає, нікому їсти нам зварить…."
Антоніна Мацола. Фото: Суспільне Запоріжжя
Нині Антоніна та Сергій мешкають в одному з шелтерів обласного центру. Жінка каже: мріють повернутися додому:
"Якби наші росіян хоча б до Мелітополя відігнали, я б повернулася в село. Хай би в підвалі жила, але тільки у своєму селі. Я не звикла в місті жити. Я звикла на городі, де є господарство щось робити", — каже Антоніна.
Аби не так сумувати за рідною домівкою, Антоніна планує працевлаштуватися та доглядати за дітьми чи літніми людьми.