За інформацією: Суспільне Запоріжжя.
Наталія Сапіро, мати військовослужбовця. Фото: Суспільне Запоріжжя
Сам боєць пригадує, що поранення дістав 10 листопада, обороняючи позиції на Донецькому напрямку:
"Підійшли до нашої позиції росіяни і наші дрони почали по ним коригувати вогонь нашої артилерії. А коли наші антидронщики не могли збити їх дрони, тоді вони скинули на наш окоп гранату".
Юрій Сапіро під час служби в ЗСУ. Фото: особистий архів Наталії Сапіро
Допомогу Юрію надав побратим, зокрема, наклав турнікет, а після команди про відступ з позицій, витяг його з окопу та заховав у кущах, згадує військовослужбовець.
"Хлопці прибігли з ношами і витягли мене вже на точку там, де повинна була проводитись евакуація. Приїхала машина, евакуювали мене в Куп’янськ. В Куп’янську я знепритомнів і сталася зупинка серця".
Юрій Сапіро під час служби в ЗСУ. Фото: особистий архів Наталії Сапіро
Мати Юрія, Наталя, розповідає, що довгий час не мала відповіді від сина:
"Я так переживала. Десь тиждень не було ні відповідей, нічого. І десь 14-го листопада він подзвонив мені й сказав: “Мамо, я в реанімації. Мені врятували життя".
Юрій Сапіро під час лікування. Фото: особистий архів Наталії Сапіро
За дві години після розмови з матір'ю Юрій мав операцію в Харкові. Зараз боєць у Львові, вже переніс вісім операцій. Військовий розповідає, що сконцентрований виключно на лікуванні, а лікарі прогнозують, що він згодом зможе самостійно ходити:
"Почуваюсь доволі дивно. Відчуваю біль в нозі, якої немає. Дуже хочеться ходити. Так, задумувався про протезування. Знаєте в мене взагалі завжди така думка, коли я вийшов з позицій : “Головне, що я живий”. Оця думка в мене не зникає після того, як я на собі пережив зупинку серця".
