Фото: Peggy und Marco Lachmann-Anke з сайту Pixabay
Банківські питання завжди турбують споживачів, адже вони безпосередньо стосуються наших грошей. Як вплинуло на клієнтів банків нове обмеження по карткам, чи виправдовує себе український кешбек, чи можна видалити із застосунку картку «єПідтримка» та що робити клієнту у разі блокування картки? Відповіді на ці питання — у матеріалі Коротко про.
Національний кешбек: чи є ефект?
2 вересня 2024 року запрацювала програма “Національний кешбек”, згідно з якою громадяни отримують компенсацію — 10% вартості куплених ними українських товарів. Метою програми назвали стимулювання розвитку вітчизняних виробників широкого спектра товарів, заохочення громадян купувати саме українські товари за вигідними цінами, а також розвиток безготівкових розрахунків.
Думки експертів щодо цього від самого початку розділилися: у той час, як одні казали, що це давно потрібно було зробити, інші зауважували, що витрати на адміністрування цієї ініціативи нівелюють весь ефект.
Сьогодні можна сказати, що, принаймні, банки роботою програми цілком задоволені.
На думку Анни Довгальської, заступниці голови правління Глобус Банку, програма “Національний кешбек” виправдовує сподівання.
По-перше, зазначила експертка у розмові з Коротко про, все більше компаній долучаються до програми: у жовтні 1,5 тис. виробників внесли до “Національного кешбеку” понад 300 тис. товарів.
По-друге, згідно з офіційною статистикою, до програми приєдналося понад 3 млн українців.
По-третє, українські банки випустили понад 3,2 млн карток “Національного кешбеку”.
— У жовтні було нараховано 125 млн грн кешбеку. Це досить відчутна сума, яка лише зростатиме, — вважає Довгальська. — Очікуємо, що всі показники Нацкешбеку зростатимуть: йдеться як про користувачів картками, так і про виробників товарів. До кінця року чудовим результатом буде сумарно 4-4,5 млн користувачів та 2 тисячі виробників 400 тис. товарів.
А от що стосується клієнтів, то тут, схоже, щось пішло не так. Майже половина українців витрачають «національний кешбек» на поповнення мобільного. Сподівання уряду на те, що ця програма стимулюватиме споживацьку активність щодо українських товарів, поки що не здійснились.
Картка «єПідтримка»: чи варто видаляти?
У багатьох клієнтів банків у мобільному банківському застосунку “висить” картка «єПідтримка». Люди вагаються: чи можна її видалити?
Анна Довгальска нагадує, що впровадження цієї картки мало на меті підтримання українців після пандемії коронавірусу у широкому сенсі слова. Вона є безплатною і не вимагає від громадян якихось особливих дій.
— Ця картка є віртуальною, на неї була нарахована 1 тис. грн, витратити ці гроші можна було на різноманітні товари та послуги, — каже заступниця голови правління Глобус Банку. — З початку повномасштабного вторгнення часто гроші з цієї картки громадяни перераховували на потреби ЗСУ. На мій погляд, її наявність в банківських застосунках не має когось турбувати. Вважаю, що після того, як в ній зникне необхідність, вона просто зникне з застосунків.
Ліміт на перекази у 150 тисяч: чи можна відправити більше?
Інформація про запровадження лімітів на карткові перекази неабияк “скаламутила” суспільство, адже не секрет, що багато коштів, які надходять на допомогу армії, збирають “всім світом”, і нові ліміти ставили під сумнів можливість такої приватної допомоги. Проте, кажуть банкіри, проблем вдалося уникнути. Запроваджений ліміт на p2p-перекази (з картки на картку) у 150 тис. грн на місяць, як і прогнозувалося, не позначився на діяльності волонтерських організацій та не зашкодив зборам коштів на допомогу ЗСУ.
“За нашими даними, за перші тижні дії нових карткових лімітів глобальних проблем, принаймні з волонтерами, не виникло, — заявила Марина Павленко, провідна експертка з фінансового моніторингу Глобус Банку. — Банк зазвичай знає всіх своїх волонтерів та є для більшості з них консультантом.
За словами експертки, суспільство досить швидко адаптується до нових правил та вимог щодо карткових переказів, адже нові ліміти торкнулися не більше 5% громадян. Та й ті мають можливість розширити рамки ліміту, якщо звернуться в банк.
— Якщо у клієнта є потреба у здійсненні переказів коштів на суму понад лімітовану, то за наявності документів, що підтверджують відповідні доходи (це може бути податкова декларація, довідка про доходи тощо), він може звернутися до свого банку, отримавши більший ліміт. Тут жодних складнощів не виникне, — сказала експертка.
Також фахівчиня нагадала, що ліміти на карткові перекази не розповсюджуються на карткові транзакції чи переказ коштів на рахунок (IBAN). Ліміти не застосовуються при здійсненні переказів між власними рахунками фізичної особи-користувача.
Блокування карти: що робити?
Історії про те, як банківська картка виявилася заблокованою “у самий невідповідний момент”, жваво обговорюються в Мережі. Тож питання, що робити клієнту у разі блокування картки, турбує клієнтів завжди.
Банкіри наполягають: блокування картки ніколи не відбувається зненацька. Громадянин в обов’язковому порядку має отримати сповіщення-попередження від власного банку про те, чому його картка може бути заблокована.
— Коли говорять, що банк без причини заблокував карту, я все ж таки гадаю, що це не зовсім так, — каже Анна Довгальська. — Це скоріше інформація для “зовнішнього розголосу”, в якій подається лише факт блокування, а не сама причина, про яку клієнт знає в 98% випадків.
Причиною блокування чи обмеження операцій по карті може бути, наприклад, недотримання вимог по карткових обмеженнях, встановлених НБУ, нетипова активність по картці (можлива участь у шахрайських схемах чи відмивання коштів), заборгованість, рішення виконавчої служби тощо. Крім того, якщо картка була втрачена, але банк помітить за нею нетипову активність, то він може ухвалити рішення її заблокувати.
У будь-якому разі громадянин отримає повідомлення, підсумувала експертка. А щоб її розблокувати, потрібно звернутися до банку (через кол-центр або особисто) з проханням розблокувати картку. І після виконання певних вимог клієнту буде повернено доступ до його картки.
