Проєкт футбольної Суперліги знову набирає обертів. Як з’ясували іспанські ЗМІ, організатори проєкту поспілкувалися з більш ніж сотнею європейських клубів, і 60 з них зголосилися приєднатися до Суперліги.
Головним ідеологом та головою проєкту є президент Реала Флорентіно Перес. Саме мадридський клуб, поряд з Барселоною, є головними співзасновниками Суперліги – і єдиними двома клубами, які так і не вийшли з неї в 2021 році під тиском УЄФА.
Поштовхом до поновлення активної діяльності стали нещодавні судові рішення. Так, у 2023 році Господарський суд Мадрида, а слідом за ним – і Європейський суд стали на бік Суперліги у її суперечці з ФІФА та УЄФА, визнавши блокування проєкту порушенням закону про конкуренцію.
Відповідно, Суперліга вважає, що всі клуби-співзасновники (а таких – 12), які підписали початкову угоду, як і раніше, юридично пов’язані з проєктом (можливо, за винятком Інтера, який спочатку при приєднанні включив пункт про “зелене світло” з боку кредиторів, які не дали дозволу на союз після масового відходу англійських клубів).
У 2021 році до засновників Суперліги, крім уже згаданих Реала, Барселони та Інтера, також увійшли: Арсенал, Ліверпуль, Манчестер Сіті, Манчестер Юнайтед, Тоттенгем, Челсі, Мілан, Ювентус та Атлетіко. Передбачалося, що згодом склад поповниться ще трьома клубами. Вже за кілька днів (20-21 квітня), під тиском офіційних футбольних органів, дев’ять учасників покинули проєкт. Ювентус зробив це значно пізніше – у червні 2023-го.
21 грудня минулого року після оприлюднення згаданого вердикту Верховного суду ЄС повторно від участі в Суперлізі відмовилися МЮ, Ман Сіті, Челсі, Тоттенгем, Інтер та Атлетіко.
Проєкт Суперліги передбачав наявність трьох дивізіонів – Ліги зірок (16 команд), Золотої ліги (також 16) та Блакитної ліги (32 учасники). До Ліги зірок мали увійти клуби-гранди з п’яти топ-чемпіонатів, а також представники Португалії та Нідерландів. Із третього за рангом дивізіону щороку мали вибувати по 20 команд.
Повідомляється, що деякі важливі положення Суперліги можуть бути переглянуті. Наприклад, кваліфікація до когорти обраних може набути меритократичного характеру – тобто туди зможе потрапити умовний переможець топ-чемпіонату, навіть не будучи історичним грандом (приклад – леверкузенський Баєр).
Другим важливим нововведенням може стати скорочення тривалості змагань. Критики Суперліги вважають надмірною кількість у 19 матчів, які має зіграти протягом сезону чемпіон (14 на першому етапі – вдома та в гостях у групі з восьми команд, решта у плей-оф, починаючи з 1/4 фіналу). Організатори – група А22 – розглядає можливість скоротити це число до 17, як у сучасній Лізі чемпіонів.
Матчі Суперліги планується проводити серед тижня – як нинішні єврокубки. Орієнтовний старт проєкту – або вересень 2025-го, або вересень 2026 року. Йде активний пошук платформи-транслятора змагань.