Фото: nazk.gov.ua
Час «Ч»… минув. Міжнародний валютний фонд зобов’язав Україну відновити електронне декларування депутатів і державних службовців до кінця липня 2023 року, але закінчується серпень, а Верховна Рада все не може визначитися з другим читанням законопроєкту №9534.
Перша редакція документа в ряді пунктів була розкритикована. Громадськість вимагає більшої відкритості, Національне агентство протидії корупції – визначеності. Паралельно з цим слід вирішувати питання безпеки, оскільки країна в стані війни.
Ризики шантажу
Одразу уточнимо: йдеться не про відновлення е-декларування матеріальних благ чиновників та представників влади, а про повернення публічності та обов’язковості цього процесу. З початком війни електронні декларації вивели із вільного доступу та перевели до добровільних. Хочеш – звітуй перед НАЗК про своє становище, а не хочеш чи боїшся – мовчи, поки воєнний стан.
– З погляду безпеки, в цьому був сенс, – каже асоційований експерт Українського інституту майбутнього, колишній співробітник СБУ Іван Ступак. – Е-декларація – це відкриті дані, які росіяни можуть використати проти наших політиків та відповідальних осіб. Зрозуміло, що декларації могли подивитись до 22 лютого 2022 року, але з початком повномасштабної агресії до них міг би виникнути плановий інтерес.
Експерт звертає увагу, що у деклараціях зазначено склад сім’ї.
— Простий приклад: голова військової адміністрації у прифронтовій зоні, що називається, «дістав» ворога своїми діями та рішеннями. Дивляться: у нього дружина та двоє дітей. Нехай зараз не в Україні, хай за кордоном, але людей можна знайти. У якийсь момент глава сім’ї отримує в режимі онлайн фотографії своїх рідних у парку, на вулиці, як входять до будинку. Підпис: «Хочеш ще раз побачити їх?» І це не в «як у кіно», такий спосіб тиску на людину працює у всьому світі.
З поновленням е-декларування за колишніми правилами такі ризики залишаються, впевнений експерт. Шляхом шантажу росіяни можуть вербувати чиновників до своїх інформаторів.
— Коли війна, в першу чергу, потрібно думати про питання безпеки людей і держави, все інше – другорядне, — вважає Іван Ступак.
Залежимо від допомоги – маємо виконувати волю
Але вже очевидно, що війна – це не на кілька місяців, навіть не на рік. В одних вона відбирає будинки та життя, інші вправно пристосувалися і з кожним днем примножують свої статки. Усі корупційні скандали, що відбуваються всередині України, не залишаються поза увагою західних партнерів. А оскільки ми залежимо від їхньої допомоги, то залежимо і від їхньої волі.
Однозначні натяки Україна отримувала з осені минулого року, а 31 березня 2023 року МВФ видав меморандум, де прямо заявив, що готовий відмовити в кредитах, якщо не буде е-декларацій від чиновників, які не ризикують собою на фронті, не захищають країну зі зброєю в руках.
До цього варто додати, що у жовтні Єврокомісія має вирішувати, чи розпочинати переговори про членство України в ЄС, а поновлення е-декларування є у пакеті умов щодо активізації боротьби з корупцією.
Але депутати не можуть знайти «золоту середину». Перший законопроєкт за авторством Давида Арахамії пів року лежав без розгляду, другий у першому читанні проголосували оперативно, але сприйняли з критикою.
Активісти від боротьби з корупцією обурені, що в деклараціях не буде зазначено третіх осіб, тобто родичів декларанта, на яких можна списати «золоті гори». НАЗК незадоволене становищем, за яким чиновників змушують декларувати лише оренду майна, вартість якого перевищує зараз 134 тисячі гривень. Це призведе до маніпуляцій на користь приховування коштів.
Що стосується сил оборони (декларації підлягають військові, які обіймають розпорядчі, адміністративно-господарські посади, офіцери у званні від майора і вище, всі співробітники військкоматів), то законопроєкт пропонує, що звітувати про доходи вони будуть протягом трьох місяців після закінчення війни або закінчення служби.
Бойових офіцерів це захистить від розголосу. Але широким поняттям «сили оборони» можуть прикритися корумповані тиловики-постачальники, прокурори, слідчі… Та ті ж військкоми, доки бої йдуть, зможуть списувати на тещ іспанські вілли.
Поки що ніхто не знає, в якій редакції буде ухвалено закон. Прості українці надіються на нього, як на вуздечку, яка стримає любителів наживатися на закупівлях та поставках, пов’язаних із війною, чи закупівлях та будівництвах, з війною не пов’язаних.
Чи збудуться ці розрахунки?
Проковтнули та переварили
У Державному реєстрі судових рішень пошук вироків за статтею про незаконне збагачення не дав жодного результату. Вироки щодо недостовірного декларування є, але що таке 45 тисяч гривень штрафу для народного депутата? Чи 30 тисяч для чиновника обласної адміністрації?
— Електронне декларування наші корупціонери давно вже проковтнули та успішно переварили. І зараз воно не заважає їм жити, – каже політтехнолог Тарас Загородній. — Коли ми розглядаємо корупціонера як одну людину-одиницю, це ні на що не впливає. Якщо буде більше ризиків потрапити на невідповідність офіційних доходів і витрат, чиновник вирішить, що потрібно вкрасти не 10 мільйонів, а 100. Щоб мати достатньо грошей на адвокатів, на угоду зі слідством та ще дітям із онуками щоб залишилося.
Політолог висловлює досить сміливу думку:
— У деклараціях мають бути зазначені всі пов’язані з чиновником особи, і відповідальність має бути сімейна. Сім’ю корупціонера слід розглядати як організоване злочинне угруповання. Щоб чиновники не обдаровували тещ «Мерседесами» та особняками. Щоб дорослі діти не брехали: ми не знали, звідки у тата гроші. За нашим законодавством, приватні борги переходять у спадок, тоді чому не можуть переходити борги перед державою? Не відшкодував збитків – відшкодовуватиме дружина, син, онуки. Така система у Південній Кореї, і, повірте, вона робоча. Тільки так можна розбити впевненість, якщо за корупцію якось і покарають, то родина залишиться жити приспівуючи.
Користь однозначно буде
За відновлення е-декларування виступають не стільки депутати і точно не чиновники. А громадські організації та ЗМІ.
– Користь однозначно буде, якщо відновимо режим, який був до війни, – упевнений політолог Олег Постернак. – Коли журналісти та активісти могли знайомитися з деклараціями, чиновники та депутати почувалися не так вільно, як зараз, змушені були виправдовуватися, а це стримує. Е-декларування – це процес, який допомагає громадянському суспільству контролювати тих представників бюрократії та влади, які свої егоїстичні інтереси ставлять вище за державні.
Політолог наголошує, що не лише поставлені МВФ умови мають підштовхнути депутатів до ухвалення закону.
— Війна затягується, і буде дуже погано, якщо під цим приводом суспільство втратить інструмент впливу на владу. Це по-перше. По-друге, зараз уже не той час, коли ми могли щось обіцяти та не виконувати. Наразі мають бути чіткі дії щодо інтеграції українського законодавства до європейського.
Політолог зазначає, що дуже важливо, щоб за суперечками навколо повернення обов’язкового е-декларування не було втрачено звітів про доходи за півтора роки війни. Але тут теж питання: закон зворотної сили немає, примус заднім числом може бути розцінено, як порушення Конституції.
Хто подав декларації під час війни
Станом на 7 серпня, добровільні декларації за 2021 рік до НАЗК подали:
45 народних депутатів, 5 міністрів, 3 заступники керівника Офісу президента, 34 966 держслужбовців категорії «А» та «Б», 2494 суддів, 9841 прокурор, 7 керівників ОДА та ОВА.
