За інформацією: Суспільне Запоріжжя.
Наталія Степура, подруга загиблої жінки. Фото: Суспільне Запоріжжя
Внаслідок обстрілу армії РФ по готельному комплексу в Запоріжжі, 10 серпня загинула 66-річна місцева жителька Наталія Терещенко. Жінка дістала уламкове поранення спини. Спогадами про загиблу поділилася з Суспільним її подруга Наталія Степура.
Наталія Степура каже, того дня вони мали зустрітися, втім, доля внесла свої корективи:
"10 числа о 17:25 я їй зателефонувала. Кажу, я тут поруч з тобою, але, на жаль, йде дощ, я без парасольки, давай ми зустрінемось з тобою іншим разом. І ніхто не міг подумати, що іншого разу вже просто не буде".
Це була остання розмова з Наталією Терещенко, згадує її подруга:
Наталія Терещенко, загибла внаслідок обстрілу. Фото: архів Наталії Степури
"Коли я приїхала у Дніпро, я в телеграмі побачила, що був обстріл Запоріжжя. О 7 годині почала дзвонити всім своїм знайомим, мені сказали, що бачили задимлення на Райдузі. Я чомусь одразу подзвонила Наталії. Я почала за неї турбуватися, вона нікуди не повинна була виходити в той день".
Того дня Наталія таки вийшла на прогулянку. В момент, коли перша ракета влучила у готельний комплекс, була неподалік. Жінка намагалася сховатися, але не встигла, — розповідає її подруга Наталія:
Наталія Степура, подруга загиблої жінки. Фото: Суспільне Запоріжжя
"Я зателефонувала і якийсь чоловік зі мною починає розмовляти. Каже мені, це не Наталія, це військовий медик, вона поранена під час обстрілу. І мені сказали, що стан важкий. Я починаю ридати, прямо там в магазині".
Її намагалися реанімувати, але шансів вже не було, згадує Наталія:
"На жаль, це не була миттєва смерть, тобто людина повільно помирала, повільно стікала кров'ю".
Наталія Степура розповідає, дружила з Наталією понад 20 років. Познайомилися у школі, де обидві працювали вчительками:
Наталія Степура і Наталія Терещенко. Фото: архів Наталії Степури
"Завжди ходили пити каву, після роботи, вона дуже любила каву. Вона дуже легка була у спілкуванні, завжди була позитивно налаштована і наші такі посиденьки в кафе дружні тривали 22 роки й, на жаль, ця війна її забрала".
Після викладання у школи, Наталія Терещенко працювала репетитором з англійської мови. Була активною, займалася фітнесом та любила гуляти пішки, розповідає її подруга:
Наталія Терещенко і Наталія Степура. Фото: архів Наталії Степури
"Вона завжди була серед молоді, і вона була дуже енергійною. Така вона спокійна, витримана, але така з вогнем, з усмішкою, це відображалося на її зовнішності, така ось яскрава зовнішність, скільки я її пам’ятаю, у неї завжди було яскраве волосся".
Попри обстріли Наталія не збиралася покидати рідне Запоріжжя — каже її подруга. Навіть після того, як в сусідній будинок влучила російська ракета:
Наталія Терещенко з донькою. Фото: архів Наталії Степури
"Я в неї постійно питала, чому вона нікуди не виїде, каже “Куди я поїду, в мене все буде добре”. В жовтні розгатили будинок напроти її будинку, але вона казала, що все добре. Вікна повилітали, там на балконі, але все ж добре. У мене кіт, куди я діну кота свого… І вона не хотіла виїжджати".
Поховали Наталію Терещенко на Матвіївському цвинтарі 15 серпня. В неї залишилася донька.
Єдине, що я могла зробити для цієї людини це, щоб вона не була черговою цифрою. Що це загибла номер такий то. Просто розказати про людину, бо людина жива до тих пір, поки живе про неї пам’ять»
