Парламентська слідча комісія йде з ревізією до «Нафтогазу»
У середині січня відбулося чергове засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування порушень закону при формуванні цін та тарифів у сферах енергетики та комунальних послуг. За даними голови парламентської ТСК Олексія Кучеренка, протягом 2020-2024 років «Оператор газотранспортної системи України» (далі Оператор ГТС) сплачував для «Нафтогазу» близько 30% всієї виручки, що загалом склало близько 48 млрд грн. Отримавши ці гроші, «Нафтогаз» не відобразив їх у власних доходах і прибутках та відповідно не сплатив ні належних податків, ні дивідендів з цих доходів».
Ці кошти «Нафтогаз» отримав за транзит російського газу до Європи через Україну, здійснений Оператором ГТС, протягом 2020 –2024 років. Депутати мають суттєві аргументи стверджувати, що «Нафтогаз» отримав частину не своєї виручки від транзиту російського газу і приховав ці кошти.
Парламентарі відверто кажуть, що підозрюють менеджмент «Нафтогазу» у корупції, тому ТСК ухвалила рішення про розслідування. Члени ТСК виявили у звіті аудиторської перевірки фінансової звітності «Нафтогазу» (звіт Deloitte був у вільному доступі) за 2020 рік, що майже всі 48 млрд грн газовий монополіст отримав протягом одного 2020 року як відшкодування за нібито недоотримані доходи «Нафтогазу» за попередні роки (тоді керував «Нафтогазом» Андрій Коболєв). Водночас з аудиторського звіту Оператора ГТС за 2020 рік стає відомо, що компанія була зобов’язана щороку виплачувати із власних доходів 9,6 млрд грн протягом 2020-2024 років для «Нафтогазу» (за 5 років – 48 млрд грн), тому що це було встановлено регуляторними актами НКРЕКП.
У ТСК викликало підозру те, що за рік до появи згаданих аудиторських звітів, тобто у 2019 році, у ході публічних обговорень тарифів для транзиту газу, проведених державним регулятором, жодним чином не згадувалось про необхідність щорічно сплачувати для «Нафтогазу» 9,6 млрд грн.
Тепер ТСК намагається з’ясувати у НКРЕКП, чому виникла необхідність платити «Нафтогазу» зазначені суми.
Що цікаво, навіть Міжнародний валютний фонд у 2021 році наголошував на неправомірності переведення такої величезної суми – 48 млрд грн – Оператором ГТС на рахунки «Нафтогазу». У меморандумі з МВФ від 8 листопада 2021 року українська сторона брала на себе зобовʼязання припинити такі виплати Оператора ГТС «Нафтогазу». Але це зобов’язання не було виконане і Оператор таки виплатив ці 48 млрд грн «Нафтогазу» нібито для покриття залишкового розриву власної ліквідності, що виникала виключно за рахунок торгівлі природним газом, а це не мало ніякого відношення до ліцензійної діяльності з транспортування природного газу. Та ще й ці гроші газовий монополіст не включив у свій дохід, що й було виявлено в аудиторській звітності «Нафтогазу».
Отже, виявлені депутатами зловживання сталися через грубі порушення законодавства державним регулятором – Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Дивним видається і те, що у грудні 2024 року голова НАК «Нафтогаз України» вперше за всю історію незалежної України, сам залишив посаду. Олексій Чернишов проміняв нафтогазовий бізнес держави, за який завжди велася запекла боротьба між різними групами впливу у владі, на нову малозрозуміло посаду в уряді – він став міністром єдності. Стався цей перехід у розпал опалювального сезону. Схоже, топменеджер просто не захотів відповідати за рішення попередників.
Точки над і у цій історії має розставити ТСК.
14 січня відбулося засідання створеної восени 2024 року у Верховній раді слідчої комісії на чолі з народним депутатом Олексієм Кучеренком фото з відкритих джерел
І транзит мали, і тарифи підвищували
Щоб зрозуміти суть того, що сталося, треба відтворити події 2019 року, коли добігав кінця чинний тоді п’ятирічний контракт з російським «Газпромом» на транзит газу в Європу через Україну. На той час європейські компанії разом із «Газпромом» вже збудували декілька обхідних шляхів, завершували добудову другої гілки скандального газопроводу «Північний потік – 2», тому Україна допускала, що наші послуги могли не знадобитися. Тому регулятор готувався до так званого нульового транзиту – за таких умов робота газотранспортної системи стає збитковою. А щоб цього не сталося, потрібно було різко підняти тарифи на транспортування газу для внутрішніх споживачів та газовидобувних компаній, що й було зроблено державним регулятором.
Восени 2019 року Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) розрахувала нові тарифи на транспортування газу магістральними газопроводами за умов нульового транзиту. За законом, регулятор провів публічні обговорення нових тарифів, як того вимагає спеціальної Методики про визначення та розрахунок тарифів (Методика передбачає, що регуляторний період складається з п’яти років, тобто, тарифи затверджуються кожні 5 років). Але врешті тоді транзит газу вдалося продовжити до 2025 року. Проте з 2020 року таки почали діяти затверджені регулятором підвищені тарифи, ухвалені з розрахунком, що транзит припиниться, чого у дійсності не сталося.
Фактично затверджені на 2020-2024 роки тарифи не відповідали реальній ситуації – вони були завищені. І врешті Оператор ГТС отримав додаткові надходження на десятки мільярдів гривень.
ТСК неодноразово надсилала запити до НКРЕКП з проханням надати інформацію про доходи та витрати «Нафтогазу». У ході останнього засідання парламентської ТСК голова НКРЕКП Юрій Власенко пообіцяв організувати умови для роботи створеної робочої групи з фахівців НКРЕКП, представників ТСК та ТОВ «Оператор ГТС». Керівник регулятора пообіцяв надати можливість для ознайомлення з усією необхідною інформацією із забезпеченням належного захисту при роботі з відомостями обмеженого доступу. Цікава деталь, що дехто з причетних до цієї історії вже зорієнтувався, як не надавати інформацію ТСК, тому почав ставити гриф «Для Службового користування» навіть на тих документах, які протягом останніх п’яти років були у відкритому доступі.
Протягом понад пів століття газові магістралі транспортували в Європу 90-110 млрд кубометрів газу за рік. Завдяки цьому держава щороку отримувала $3-4 млрд. Мінімально можливі обсяги транзиту, які не призводять до збитковості Оператора ГТС – 60 млрд куб м.
30 грудня 2019 року за підсумками тристоронніх газових переговорів Україна-Росія-Єврокомісія був підписаний пакет договорів на транзит російського газу. На фото – виконавчий директор НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко і голова правління «Газпрому» Олексій Міллер фото з відкритих джерел
Чи мав право Оператор ГТС ділитися доходами з «Нафтогазом»?
Чому «Оператор ГТС», виділений у 2019 році зі складу НАК «Нафтогаз України», відраховував третину своєї виручки від транзиту російського газу компанії «Нафтогаз»? Пояснення цьому можна знайти в укладеному між Україною та Росією транзитному контракті. Він був укладений в останні дні грудня 2019 року на п’ять років (з умовою продовження після 2024 року ще на 10 років). Саме там була передбачена особлива роль «Нафтогазу». Тоді відразу ж після підписання пакета договорів з «Газпромом» «Главком» написав про цей головний секрет «Нафтогазу».
Після анбандлінгу, тобто відокремлення газотранспортної системи від «Нафтогазу», НАК мав повністю втратити дохід від транзиту газу ($3-4 млрд щороку). «Нафтогаз» мав би стати звичайним газовим трейдером, без жодних преференцій на ринку.
Після анбандлінгу новий Оператор ГТС розпочав свою ліцензійну діяльність з 1 січня 2020 року. До цього попереднім ліцензіатом було АТ «Укртрансгаз», яке входило до складу НАК «Нафтогаз України».
Але частину доходів від транзиту «Нафтогаз» таки зарезервував за собою. Гроші за транзитні послуги «Газпром» мав спочатку сплачувати «Нафтогазу», а вже потім НАК їх мав перераховувати Оператору ГТС. Але тоді топменеджери НАКу приховали, який саме відсоток доходів від транзиту залишиться «Нафтогазу». Тепер вже відомо: «Нафтогаз» залишав собі 30% виручки від транзиту.
Куди ж зникли 48 млрд грн? Відповідь на це питання продовжить шукати парламентська ТСК. Комісія поставила за мету отримати від державного регулятора обґрунтування, у чому полягала необхідність переказувати «Нафтогазу» третину доходів від транзиту протягом 2020 – 2024 років. Також ТСК має встановити фактичне використання цих коштів.
Пакет договорів на транзит газу протягом 2021-2024 років включав: транспортну угоду між «Нафтогазом» та «Оператором ГТС», міжоператорську угоду між Оператором ГТС і «Газпромом», а також договір про організацію транзиту між «Нафтогазом» і «Газпромом», у якому зафіксовані умови та обсяги транзиту на найближчі п’ять років. Мінімальний обсяг транзиту у 2020 році мав становити 65 млрд кубометрів газу (насправді було більше), а протягом 2021-2024 років – 40 млрд кубометрів на рік.
З 2025 року – нульовий транзит
З січня 2025 року через агресію ворога Україна повністю відмовила Росії в послугах на транзит газу в європейські країни, адже це приносило ворогу щорічні доходи $6,5 млрд. Щоб робота Оператора ГТС не стала збитковою, 30 грудня 2024 року регулятор прийняв рішення про встановлення нових тарифів на транспортування газу на наступний регуляторний період 2025-2029 років, збільшивши тарифи на вхід/вихід з ГТС для внутрішніх точок у понад чотири рази. При цьому розрахунки тарифів на транспортування газу НКРЕКП не надала і не оприлюднила, хоча законодавство вимагає проведення публічних обговорень структури тарифів задля визначення обсягів необхідних доходів.
НКРЕКП на засіданні 30 грудня встановила нові тарифи на транспортування газу для ТОВ «Оператор ГТС України» на 2025-2029 роки. З 1 січня 2025 року тарифи на вхід/вихід з ГТС для внутрішніх точок зросли у понад чотири рази:
- з 101,93 грн/тис. куб м до 464,37 грн/тис. куб м для внутрішніх точок входу в ГТС;
- з 124,16 грн/тис. куб м до 501,97 грн/тис. куб м для внутрішніх точок виходу з ГТС.
Різко негативно на зростання тарифів прореагували українські газовидобувні компанії, адже їм тепер доведеться сплачувати значно більшу вартість за подачу видобутого газу до газотранспортної системи. Ціни для населення не зростуть, оскільки на час війни запроваджено мораторій на їх підвищення.
Члени ТСК переконують, що зростання тарифів на транспортування газу по території України можна було уникнути. Оператор ГТС надав комісії фінансовий звіт про за період 2023-2024 років, протягом яких менеджмент впровадив низку заходів, що значно зменшили операційні витрати, а саме вони є основою при перегляді тарифів. Зокрема, була законсервована значна частина компресорних станцій, вивільнено звідти працівників тощо.
За підсумками 2023 року загальні витрати Оператора зменшились на 36% або ж на 4,96 млрд грн (з 18,53 млрд грн у 2022 році до 13,57 млрд грн у 2023 році). За дев’ять місяців 2024 року загальні витрати ще додатково зменшились на 13% або 1,22 млрд грн (з 10,5 млрд грн за 9 міс 2023 року до 9,29 млрд грн за дев’ять місяців 2024 року).
Крім того, зростання тарифів можна було уникнути, якби для цього були використані 48 млрд грн, які тепер розшукує ТСК. Адже чинна у НКРЕКП Методика передбачає можливість «коригування необхідного доходу» на основі порівняння прогнозних доходів із фактичними доходами попереднього регульованого періоду.
Тобто якщо за минулий період фактичні доходи більші від прогнозованих необхідних доходів, то тариф на наступний регуляторний період зменшується, а якщо менші, то, відповідно, тариф може збільшуватись.
Олексій Кучеренко: «Якби регулятор не віддав «Нафтогазу» майже 50 млрд грн, то сьогодні б взагалі не йшла мова про будь-яке підвищення тарифів для Оператора ГТС» фото з відкритих джерел
На переконання керівника ТСК, народного депутата Олексія Кучеренка, «якби регулятор тоді не віддав для «Нафтогазу» майже 50 млрд грн, то сьогодні б взагалі не йшла мова про будь-яке підвищення тарифів для Оператора ГТС». «А з тими 50 млрд грн наша ТСК обов’язково розбереться», – пообіцяв депутат.
Наталка Прудка, «Главком»
ㅤ
