«Казав: “Я повернусь». Спогади про загиблого військовослужбовця із Запоріжжя Віталія Чуйка

За інформацією: Суспільне Запоріжжя.

Ірина Малахова, дружина Віталія Чуйка, на могилі чоловіка. Фото: Суспільне Запоріжжя

Віталій Чуйко із Запоріжжя пішов воювати добровольцем на початку повномасштабного вторгнення. Чоловік пройшов одні з найгарячіших точок, та торік 26 жовтня під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув.

За рік після загибелі Віталія його дружина Ірина Малахова поділилася спогадами про чоловіка.

"Він завжди казав: “Я повернусь, ти ж мене знаєш, я повернусь, обов'язково повернусь", — згадує Ірина.

Та 26 жовтня під час виконання бойового завдання поблизу села Ямполівка Донецької області Віталій загинув. Йому було 44 роки. За час своєї служби захисник воював у Лисичанську, Привіллі на Луганщині, на Харківщині та Донеччині.

Віталій Чуйко під час проходження військової служби. Фото: особистий архів дружини військовослужбовця Ірини Малахової

Ірина каже: ніколи не забуде останню розмову з чоловіком:

"Він сказав: “Ір, не переживай, все у мене добре, я тебе кохаю”. Хоча перший раз він мені сказав ці слова, чесно, перший раз. Він ніколи не говорив мені, турботою показував, але ці слова він ніколи не говорив. І тут він сказав ці слова, я була в шоці".

Ірина Малахова на могилі свого чоловіка Віталія Чуйка. Фото: Суспільне Запоріжжя

Віталій добровільно вступив до лав ЗСУ на початку повномасштабної війни, Ірина ж з донькою в той час вже виїхали до Польщі. Жінка каже: навіть не мала змоги провести чоловіка на фронт:

"Дуже жалкую, що я його не побачила. Коли він був у відпустці 5 днів, у мене не вийшло приїхати з Польщі, дуже жалкую, через це у мене відчуття провини".

Віталій Чуйко під час проходження військової служби. Фото: особистий архів дружини військовослужбовця Ірини Малахової

Ірина Малахова розповідає, що Віталій був турботливим чоловіком та батьком, працював слюсарем на одному із запорізьких заводів. У шлюбі подружжя прожило 16 років, мають доньку Елліну:

"Завжди мені допомагав з дитиною, він був люблячим, чуйним, хазяйновитим, дуже любив готувати. Готував нам сніданки. Що ми замовимо — це він і робить. Зранку встали, а все приготовано, записочки написав: “Дівчатка, все готове, снідайте, я пішов на роботу, цьом-цьом".

Родина Віталія Чуйка та Ірини Малахової разом із донькою Елліною. Фото: особистий архів дружини військовослужбовця Ірини Малахової

Ірина щомісяця відвідує могилу коханого. Жінка каже: рік минув, а час не лікує:

"Душа болить все одно. Постійно він перед очима моїми. Він мені сниться майже кожен день. Буває, я пишу листи чоловікові, досі пишу, потім їх спалюю, мені легше".

Могила військослужбовця Віталія Чуйка. Фото: Суспільне Запоріжжя

Новости Запорожья