За інформацією: Суспільне Запоріжжя.
Військовий на позивний «Грін» . Фото: Суспільне Запоріжжя
Микола Домашенко — військовослужбовець 65-ї окремої механізованої бригади, який брав участь у звільненні села Роботине. Він пішки евакуював пораненого побратима з лінії зіткнення та продовжив штурм попри контузію. За це отримав дві нагороди. Нині разом із побратимами продовжує штурмувати позиції на Запорізькому напрямку.
Військовий Микола Домашенко, на позивний “Грін”, каже: коли поруч із ним розірвалась ворожа міна, дивом вцілів:
"Це було при першому штурмі. Біля нас прилетіла міна, 80-ка. Десь метр. Я не знаю, як ми живі залишились. Це був командир другого взводу, він біля мене стояв, і між нами прилетіла міна. Ну, нікого ні осколками. Нічого. Чуть трохи заклало вуха".
Військовий на позивний «Грін». Фото: особистий архів військового на позивний «Грін»
За понад рік повномасштабної війни на підступах до Роботиного росіяни збудували потужні укріпрайони — каже “Грін”:
"Бліндажі там по три, по чотири скати було. Що 150 калібр не пробивав. Дуби вирізали там, де і стояли, прям в посадці. Підвози в них були. Вони там завозили. Там і бетоном могли залити, машиною заїхати".
Микола розповідає, долучився до лав ЗСУ, коли в його будинок влучила російська ракета. Чоловік народився та виріс у селі Верхня Терса, Гуляйпільської громади.
Військовий на позивний «Грін». Фото: особистий архів військового на позивний «Грін»
До повномасштабної війни військового досвіду чоловік не мав. Нині працює на кулеметі:
"Коли заходили в окопи, моя задача була прикривати. Просуваються, я йду в четвірці, закріплюючим".
Аби дійти до нульових позицій та почати штурм, військові долають щонайменше шість кілометрів пішки — розповідає “Грін”:
Військовий на позивний «Грін». Фото: особистий архів військового на позивний «Грін»"Несеш БК на собі, а плюс поїсти, води. Тяжко. Коли дощі — це взагалі дуже тяжко. По-перше: місцевість глиняна, налипає на ноги, слизько. На собі несеш багато всього, чим більше візьмеш БК, тим більше шансів вижити".
Пішки доводиться евакуювати й поранених та тіла загиблих побратимів. Адже під’їхати до позицій техніка не може, усі дороги прострілюються, а у повітрі літають російські “пташки” — розповідає військовий:
"Ми замкомбата виносили. Він був дуже поранений, відірвало ногу. Ми його евакуювали".
Нині в чоловіка дві нагороди. Золотий хрест, за звільнення стратегічно важливої ділянки фронту біля Роботиного та козацький хрест 65-ї бригади.
Нагороди військового на позивний «Грін». Фото: особистий архів військового на позивний «Грін»
