Фото: ТСН Підготовка бійців ІІІ окремої штурмової бригади
Колізія в законі
За оновленим законом про військовий обов’язок і військову службу, призовний вік в Україні знизили з 27 до 25 років. Так само цим законом з квітня скасували категорію обмежено придатних і строкову службу.
Тому всі звільнені строковики перейшли в мобілізаційний ресурс.
Без демобілізації, з обмеженнями для ухилянтів і мотивацією для контрактників — аналіз фінальної редакції
За базовим законом про мобілізацію, чоловіки від 18 до 25 років зараховуються до категорії призовників. А після досягнення 25 років особа набуває статусу військовозобов’язаної, зараховується в запас і підлягає мобілізації. Однак деяких осіб до 25 років можуть на законних підставах мобілізувати. Наразі це ті, хто:
— пройшов строкову службу в мирний час;
— закінчив вищий військовий навчальний заклад чи військову кафедру й отримав певну військово-облікову спеціальність;
— мав статус обмежено придатного, тобто визнаний військово-лікарською комісією (ВЛК) непридатним до строкової служби в мирний час і придатним у воєнний.
В інших випадках мобілізація осіб цієї вікової категорії (до 25 років) можлива за власним бажанням.
Фото: Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine Військовослужбовці ЗСУ
Отже, нині всі зі скасованим статусом «обмежено придатний» залишаються військовозобов’язаними, навіть якщо їм менше ніж 25 років. У таких осіб можуть перевірити військово-облікові документи, а якщо вони не мають актуальних, їх відправлять на повторне проходження ВЛК. Після чого чоловік може набути котрийсь статус:
- придатний до служби;
- придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, військових навчальних закладах, навчальних центрах, установах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони;
- непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку;
- тимчасово непридатний (потребує лікування, відпустки, звільнення від виконання службових обов’язків);
- непридатний до військової служби з переоглядом через 6–12 місяців.
Олексій Гончаренко розповів, що отримав шквал звернень від матерів хлопців до 25 років зі статусом «обмежено придатний», яких у результаті мобілізували — на відміну від їхніх здорових однолітків, які не підлягають мобілізації за віком. Тому ще наприкінці червня Гончаренко разом з групою депутатів зареєстрував законопроєкт про заборону мобілізації всіх категорій чоловіків до 25 років.
Фото: facebook/Олександр Завітневич Олександр Завітневич під час промови в парламенті
Голова профільного оборонного комітету, член фракції «Слуга народу» Олександр Завітневич також визнав, що «виникла несправедлива ситуація, бо ті юнаки, кого визнали непридатними в мирний час — обмежено придатними у воєнний час, тепер підлягають мобілізації, а їхні ровесники, яких визнали придатним до військової служби, підпадають під статус призовника і, відповідно, мобілізації не підлягають».
Довгі та жваві дискусії в комітеті
Окрім проєкту Гончаренка, в парламенті зареєстрували два альтернативні авторства нардепів груп «Довіра» й «За майбутнє» та парламентарія зі «Слуги» Григорія Мазурашу. Вони також пропонували внести зміни до ст. 23 закону про призов військовозобов’язаних до 25 років виключно за їхньої згоди. Однак як розповіли LB.ua члени оборонного комітету, за два місяці на засіданнях не погодили жодного.
Адже ні один проєкт не підтримали Генштаб і Міноборони, розповів член комітету, нардеп «Слуги» Олександр Федієнко. Основна мотивація — усі три «підривають обороноздатність» і зменшують мобілізаційний ресурс.
А в офіційному висновку у відповідь на законопроєкт 11379 Гончаренка й групи інших нардепів Міноборони, крім іншого, вказало: «певна кількість громадян використовувала норми законодавства стосовно визнання призовників непридатними до військової служби в мирний час та обмежено придатними у воєнний час для ухилення від проходження строкової військової служби».
Фото: uworld.news Олександр Федієнко
Хоча на засіданнях ні Генштаб, ні представники МО «не озвучували конкретних цифр мобілізаційного ресурсу категорії до 25 років», наголосив Олександр Федієнко. Відсутність конкретних цифр підтвердив і Вадим Івченко, інший член комітету, представник «Батьківщини».
Зрештою, народні депутати напрацювали проєкт 11379-д на основі трьох згаданих. Він не тільки забороняє мобілізувати обмежено придатних до 25, а й дозволяє демобілізувати тих з них, хто вже служить чи на полігоні.
Проблему мобілізації до 25 років жваво обговорювали півтори години в комітеті 25 липня.
«Це ж додатковий “мобілізаційний ресурс”, чому б не використати можливість спонтанного схематозу і загребти більше людей? Чесність перед суспільством? Політична обіцянка, що до 25 років — лише добровільно? Та ні», — написала скандальна депутатка, членкиня комітету Мар’яна Безугла. У соцмережі вона виклала аудіостенограму цього засідання.
Депутати на ньому були емоційними. Від членів різних фракцій лунали заяви про верх цинізму й несправедливість. Але представники Генштабу й МО наполягали зберегти статус-кво, як передбачає чинний закон про мобілізацію.
Згодом, 5 серпня, комітет таки рекомендував сесійній залі схвалити доопрацьований депутатський проєкт одразу за основу та в цілому.
Як пояснив нардеп «Слуги», член оборонного комітету Федір Веніславський, проєкт передбачає, що громадяни України до 25 років, які були визнані обмежено придатними й мають військово-облікову спеціальність, не можуть бути мобілізовані.
Фото: frontnews.eu Федір Веніславський
«Але тут є суттєве уточнення — це обмеження не поширюється на військовозобов’язаних, які вже пройшли строкову військову службу й отримали статус військовозобов’язаних. Вони можуть бути мобілізовані до 25-річного віку, а також ті громадяни України, які здобули офіцерське звання через закінчення військових кафедр у вищих навчальних закладах. Бо вони свідомо обрали шлях офіцера й можуть бути мобілізовані, навіть якщо їм не виповнилося 25 років», — пояснив Веніславський.
Крім того, за словами Веніславського, законопроєкт передбачає зміни в можливості звільнити з військової служби військовослужбовців, які були обмежено придатними.
«Є певна кількість, їх не дуже багато (напевно, декілька сотень військовослужбовців), які були обмежено придатними…. Зміни дозволять їм звільнитися з військової служби, якщо люди не захочуть добровільно продовжувати військову службу… Щодо інших категорій громадян, мови про звільнення з військової служби на цей момент нема», — додав він.
Чи знизять призовний вік? Та коли ухвалять закон?
Утім нардепи визнають, що на тлі проблеми мобілізації колишніх обмежено придатних до 25 років існує інша, справді глобальна — в армії не вистачає молодих, здорових і мотивованих.
Так, Веніславський розповів, що через це західні партнери України періодично згадують про зниження мобілізаційного віку до 18 років, тому що молодь «у силу своїх фізичних і психологічних якостей могла б активно воювати». Але зараз такої ініціативи ні на рівні держави, ні у Верховній Раді немає.
Якщо ж мобілізувати всіх людей від 18, то можна воювати до 2033 року, нібито сказав нещодавно голова Головного управління розвідки Кирило Буданов на закритій зустрічі в Київській школі економіки. Проте додав, що навряд чи хтось зможе воювати так довго.
Фото: EPA/UPG Бійці 57 ОМБр на позиції, Харківська область, 18 червня 2024 р.
Народний депутат з фракції «Голос», член оборонного комітету Роман Костенко також зазначив, що питання зниження призовного віку постійно порушують комбати.
Роман Костенко: «Звільнення командувачів у Facebook може призвести до негативних наслідків»
«У нас справді є проблема, що категорія людей, яку зараз призивають в армію, досить вікова. Я сам в армії із 17 років і скажу так: ми не говоримо про 18, але я вважаю, що в нас має бути призовний вік від 20 років до 50. Усі, хто далі, можуть мобілізуватися за власним бажанням, але не в бойові підрозділи.
Якщо ми хочемо нормально забезпечувати бойові частини, щоб люди йшли здорові й могли виконувати бойові завдання, це має бути віковий діапазон 20–50 років», — сказав Костенко.
Фото: facebook/Роман Костенко Роман Костенко з побратимами
Армія дійсно потребує молодих, зазначив один офіцер 95 ДШБр на правах анонімності.
«Але не кволих, які раніше були обмежено придатними. А зараз хай і не з інсулінозалежним цукровим діабетом, порушеннями зору й іншими захворюваннями, утім навіть на полігоні в Житомирській області займатися не можуть. Що вже казати про окопи, де такі хворі кадри — справжній баласт. Бо, попри вік до 25 років, з ними, як і з «дідами» 50+, ніхто з нормальних хлопців працювати не хоче. Тому таких треба відправляти до тилу та в рази підвищувати мотивацію для молодих і здорових іти до війська за власним бажанням», — розповів він.
Отже, депутати готуються до пленарних засідань з 20 серпня. Членкиня оборонного комітету від фракції «Європейська солідарність» Ірина Фріз сподівається, що «доопрацьований комітетом законопроєкт, який усуває правову колізію для підстав ТЦК та СП мобілізувати громадян до 25 років, буде ухвалено вже наступного тижня».
На заваді може стати лише блокування трибуни, яке опозиційні фракції розпочали наприкінці липня, вимагаючи негайно ухвалити у другому читанні закон про заборону московської церкви.
«Через нього заблоковано розгляд інших проєктів. Я дуже сподіваюся, що влада та президія парламенту здатні проявити політичну волю й припинити блокувати його розгляд», — додала Фріз у розмові з LB.ua.
Фото: eurosolidarity.org Ірина Фріз
Вадим Івченко також прогнозує, що шанси ухвалити закон про заборону мобілізації та звільнення зі служби до 25 років великі, бо остаточну редакцію підтримали в Міноборони та Генштабі.
«Однак усе залежатиме від подій з блокуванням трибуни. І це питання вже до керівництва «Слуги» та ВР. Потрібна впевненість у наявності голосів за заборону московської церкви. Оскільки поставити на голосування й не проголосувати цей закон — це буде ганьба», — підкреслив Івченко.
Його колега по комітету Олександр Федієнко також переконаний: якщо роботу Ради розблокують, голоси за заборону мобілізації колишніх обмежено придатних у віці до 25 років, ймовірно, будуть.
«Усі депутати з усіх фракцій були за. Однак багато залежить від Міноборони. Вони справді досі проти», — наголосив Федієнко.
Анна Стешенко, спеціальний кореспондент LB.ua
