Фото: dsnews.ua
Грошей в українській скарбниці завжди не вистачало, але повномасштабна війна зробила дефіцит просто катастрофічним. Щоб зменшити дірку в бюджеті, якщо говорити спрощено, є три шляхи: стимулювати платити податки тих, хто не платить, підвищити податки тим, хто платить, або запровадити нові податки.
Другий і третій шляхи реалізовуються простіше, тому українська влада обирає їх із завидною регулярністю. Попри попередження економістів, що бізнес не може терпіти посилення податкового тиску безкінечно, бо він просто не має такого запасу міцності.
Податок для працівників онлайн-платформ
Озвучені навесні плани щодо запровадження нового податку для працівників онлайн-платформ викликали неабиякий резонанс. Адже, незважаючи на те, що в народі його назвали «податок на OLX», він торкнеться набагато ширших сфер.
Проєкт закону, згідно з яким користувачі цифрових платформ, які отримують дохід від своєї діяльності і мають сплачувати податок у розмірі 10% (5% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору), було оприлюднено на сайті Міністерства фінансів України. Новий податок зачепить і українські, і міжнародні сервіси, такі як OLX, Prom.ua, Rozetka, Bolt, Uklon, Glovo, Booking, OnlyFans та багато інших – ухилитися не вийде.
Автори законопроєкту, як завжди, посилаються на європейські директиви, але експерти зазначають, що положення документів ЄС та ОЕСР імплементуються українським Мінфіном дуже вибірково. Зокрема, Мінфін проігнорував передбачені в ЄС пороги операцій, при перетині яких дані передаються до податкової.
Так, наприклад, у країнах ЄС до податкової передаються дані лише про тих продавців, дохід від продажу товарів у яких перевищив 2000 євро або було здійснено 30 і більше продажів на рік. У нас же, на думку Мінфіну, має передаватися інформація про всі без винятку операції та оподатковуватись усі доходи.
Докладно про це ми писали тут.
Податок на посилки
В останній тиждень січня українців «підбадьорили» планами збільшити податки на посилки. Законопроєкт №12429 пропонує обкласти 20%-м ПДВ усі міжнародні відправлення вартістю до 150 євро, а якщо вартість посилки вище, доведеться заплатити ще й 10%-не мито. Автори документа пояснюють свою ініціативу прагненням захистити українських виробників, але експерти вбачають у цьому великі корупційні ризики. Докладно про це ми писали тут.
– Однозначно у законі більше мінусів, ніж плюсів, – зазначив у коментарі Коротко про економіст Владислав Банков. – Зібрані додатково податки не покриють витрат на адміністрування, а відповідне збільшення термінів доставки зменшить обсяг замовлень. Крім того, цей закон робить усіх біднішими. Це вигідно лише великому бізнесу, який бере участь у схемах з ПДВ і «вирішує питання» на митниці.
Заради справедливості треба сказати, незважаючи на завзяті чутки, що податок можуть запровадити «ось-ось», насправді поки це виглядає як питання не такого вже близького майбутнього. Документ ще навіть не розглядали – він так і лежить «на ознайомленні» з січня.
Податок на віртуальні активи
На початку вересня Верховна Рада проголосувала у першому читанні законопроєкт №10225-д, який передбачає легалізацію ринку віртуальних активів в Україні.
Згідно з документом, для юридичних осіб доходи від операцій з криптоактивами стануть частиною загальних доходів компанії. Вони включатимуться до розрахунку прибутку, з якого підприємства сплачують 18% податку.
Суб’єктам, які використовують спрощену систему оподаткування, займатися операціями з віртуальними активами заборонено.
Для фізичних осіб операції з віртуальними активами обкладатимуться податком на доходи фізосіб (ПДФО) за ставкою 18% та військовим збором 5% (перший рік – пільгова ставка 5%+5%).
Усі операції з віртуальними активами доведеться вираховувати самостійно, для чого потрібно мати підтвердження купівлі та продажу активів. За підсумками кожного року потрібно буде подавати податкову декларацію про доходи, самому рахувати ПДФО та військовий збір і сплачувати податки до 1 серпня року, наступного за звітним. Тобто, якщо закон набуде чинності з 1 січня 2026 року, першу декларацію про доходи від торгівлі криптовалютою потрібно буде подати 2027-го.
За неподання звітності або порушення інших вимог документом передбачено штрафні санкції: від 0,5 до 100 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто на сьогодні — від 4 тис. до 800 тис. грн.
Докладно про це ми писали тут.
Прогресивна ставка ПДФО
Не перший рік обговорюється можливий перехід до прогресивної ставки податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). І тут ставка податку зростатиме зі зростанням доходів.
Реальними ці чутки робить той факт, що ідею переходу до прогресивної шкали ставок ПДФО закріплено в Національній стратегії доходів до 2030 року.
Нагадаємо, що сьогодні базова ставка прибуткового податку становить 18%. Але оскільки додатково із зарплат та інших доходів стягується 5% військового збору, виходить, що фактично податок на доходи фізосіб становить 23%.
P.S. 10 вересня в Україні завершила свою роботу місія МВФ, і можна впевнено прогнозувати, що вже зовсім скоро на нас чекають чергові «вимоги МВФ» щодо підвищення старих податків та запровадження нових. Однак економісти вже втомилися повторювати: це міф, і насправді Міжнародний валютний фонд жодних вимог не висуває. Єдине, що цікавить МВФ – повернення боргів вчасно та в повному обсязі. А як саме країна планує забезпечити своєчасне повернення – це її проблеми.
Міфічні «вимоги МВФ» – це не що інше, як замасковані під них «хотілки» нашого рідного уряду. Українська влада вже давно призвичаїлася ухвалювати всі резонансні закони, прикриваючись «вимогами» ненаситного фонду. Можна практично не сумніватися, що чергові ініціативи обкласти все податками реалізовуватимуться через нові «маяки МВФ».
