Без цукру та олії: чому Кабмін скоротив список соціальних продуктів

Без цукру та олії: чому Кабмін скоротив список соціальних продуктів

Фото: архів KP.UA

У списку соціально значущих товарів, ціни на які контролюються державою, відбулися зміни: із дев’яти продуктів у ньому залишилося лише шість. Фактично продавцям дозволили встановлювати вищі націнки, а моніторинг цін при цьому перейшов зі щоденного на щотижневий.

Що сталося

Про те, що уряд України пом’якшив вимоги щодо проведення моніторингу споживчих цін на соціально значущі товари, минулого тижня у своєму Telegram повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук. Зокрема ухвалено рішення про те, що моніторинг споживчих цін на такі товари стане щотижневим, а не щоденним, як було раніше.

Нагадаємо, що контроль за цінами на соціально значущі товари в Україні було відновлено у квітні 2020-го, а у березні 2022-го запровадили їхній щоденний моніторинг. Втім, скептики кажуть, що особливого моніторингу не було – мовляв, у часи війни зовсім не до цього. Проте звіти Держпродспоживслужби про результати перевірок формування цін на соціально значущі товари свідчать, що перевірки були, порушення виявляли, а ціни знижували до економічно обґрунтованого рівня. Чому ж зараз вирішили міняти режим роботи?

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пензін каже, що щоденний моніторинг цін справді проводився. За тим, щоби ціни необґрунтовано не підвищувалися, щодня стежили співробітники Держпродспоживслужби. Наразі необхідність у таких частих перевірках відпала.

— Коли запроваджувався моніторинг, у нас була інфляція 26%, а зараз – 12% і є тенденція до уповільнення. Тому в такому частому моніторингу просто не потрібно, — зазначив експерт.

У той же час аналітик Аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ вважає, що не має жодного значення, проводяться перевірки щодня чи раз на тиждень. За його словами, Україна інституційно не готова до адміністративного регулювання чогось.

— У країні сотні тисяч торгових точок, і скільки з них перевіряли чиновники? Десяток чи навіть кілька десятків на місяць? Очевидно, що це мізерна величина, відсоток перевірок ближче до нуля. При цьому ринки та ярмарки, які в провінції взагалі є основними точками торгівлі, практично не контролюються, – зазначив експерт у розмові з KP.UA. – Отже, всі ці перевірки – абсолютно неробочий механізм, який ніяк не впливає на ціни. В Україні давно ліквідовано структури, які займалися визначенням індикаторів та регулюванням цін. Чиновники «перекладають папірці», встановлюючи нові правила та імітуючи роботу, але контролювати виконання ні старих, ні нових правил нема кому. А торгівля давно навчилася їх оминати.

До нового списку увійшли не всі

Нещодавно до списку соціальних продуктів входили півтора десятки товарів. Тут були і крупи, і картопля, і свинина, і яловичина, і навіть варена ковбаса. Поступово перелік «схуд» до дев’яти позицій, але виявилося, що резерви ще є.

Кабмін вніс поправки до розпорядження №711-р «Про заходи щодо моніторингу та аналізу цін та стану товарних ринків», продовживши держрегулювання вартості окремих видів продовольчих товарів. Одночасно з 5% до 10% зросла гранична націнка на такі товари:

борошно пшеничне вищого гатунку; молоко пастеризоване 2,5%-ної жирності в плівковій упаковці; хлібобулочні житньо-пшеничні вироби; курячі яйця 1-ї категорії; тушки/напівтушки/чверть тушки курячі; соняшникова олія.

Неважко зауважити, що порівняно з попереднім цей перелік скоротився ще в півтора рази. Тепер до нього не входять цукор, макаронні вироби вітчизняного виробництва та вершкове масло 72,5% жирності.

Такий виборчий підхід багатьох експертів поставив у глухий кут. Вершкове масло, макарони та цукор завжди входили до «соціального списку», і видимих ​​причин прибирати їх звідти не було.

Олег Пензін припускає, що, можливо, основна причина полягає у відсутності серйозної динаміки цих продуктів.

— Моніториться лише те, що викликає занепокоєння у керівництва, — каже Пензін. – Сьогодні щодо цих продуктів занепокоєння немає, тож їх і вивели зі списку. Думаю, що до підвищення цін це не призведе – принаймні найближчим часом.

На думку Олексія Куща, виведення цукру, макаронів та олії з переліку соціальних товарів нівелює саму суть цього списку. Причини цього можуть бути різними – від тієї ж імітації роботи до лобізму. Адже за виробниками всіх цих продуктів стоять великі корпорації, які не хочуть, щоб їх хтось контролював та регулював.

З іншого боку, продовжує експерт, у нашій країні потрібно йти зовсім іншим шляхом: не нав’язувати людям ті чи інші «соціальні» продукти, а один раз на квартал виплачувати незахищеним верствам населення соціальну допомогу, щоб вони самі для себе вирішували, що їм купувати і які товари їм соціально значимими.

— Можливо, комусь не можна цукор, комусь – макарони, а хтось не користується соняшниковою олією, і не потрібно людей змушувати використовувати їсти продукти із «затверджених кошиків», — вважає експерт. – Ми все ж таки не Китай, де держава може всі ці моменти контролювати. У нас немає інституцій, немає достатньої кількості чиновників, зате є величезна корупція, яка зводить всі «дозволи» та «заборони» нанівець. Єдине, до чого в нашій країні призводить держрегулювання – це до дефіциту, а то й зовсім до зникнення товарів із ринку.

Що буде з цінами

Теоретично, якщо держава перестає регулювати ціни, продавці можуть ставити будь-яку націнку, тобто ціни мають зрости. Принаймні на ті продукти, які витіснили із переліку соціальних. Але, кажуть економісти, на практиці все буде інакше, оскільки злетіти до небес цінам не дасть платоспроможність населення, яку вже давно правильніше називати неплатоспроможністю.

Ціни на продукти справді дещо зростуть, але не більше ніж на 2-3% до кінця осені. І, зазначає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, моніторинг цін тут зовсім ні до чого.

– Цей моніторинг нічого не означає, його вже років 30 періодично роблять, але ціни на це не звертають уваги, – зазначив експерт у розмові з KP.UA. – Основна мета – показати турботу влади про населення. Цінники зростають не через відсутність моніторингу, а через зростання доходів. Зростає середня зарплата, а за нею підвищуються і ціни, зокрема, і соціально значущі товари.

Наразі інфляція невелика, фактично вона повернулася до довоєнного рівня, продовжує експерт. Зростання цін на рівні 10-12% на рік – це дуже добрий показник, який говорить про те, що українська економіка вже навчилася жити в умовах війни.

Економіст Владислав Банков додає: реальний вплив на ціни надає, наприклад, підвищення податків на пальне, і це ми можемо побачити зараз, поглянувши на цінники в магазинах. І щоб знизити ціни, достатньо знизити податки та зменшити регуляторний тиск – тобто обмежити корупційні запити чиновників.

– Продукти дорожчатимуть, але не через виключення їх із «соціального списку», а з зовсім інших причин, – підсумував Олексій Кущ. – Насамперед, через військову інфляцію, яка у свою чергу пов’язана з підвищенням витрат унаслідок високих ризиків, дефіциту робочої сили, складнішої логістики. Саме військова інфляція штовхала і продовжить штовхати ціни нагору.

Джерело

Новости Запорожья